Die strasse der zeit (ucraniano)

ВУЛИЦЯ ЧАСУ

...Що я бачив було людяність...

І що я бачив було дурницею
Яка відповідає людському положенню
Тваринне відношення Цілий день я чекав
І бачив людей котрі повз мене проходили
Тепер вечір вулиця пуста
Я стомлений
Куди мушу я ще йти?

По вулиці часу...
Один уже годину
По вулиці часу...
Я тепер уже в дорозі
На вулиці часу
Мій шлях веде мене від учора
На вулиці часу...
На вулиці часу... Тут і там бачив я людей
Низько вниз, онімівши з страху
Їхніми братами збиті
І безпощадно розтоптані
Я бачив людей, глибоко присоромлених
Зраджених і розчарованих
І уже в ранні роки життя
В агонію віддавшись

Переможених чи як переможців
Укріплені чи зруйновані
В кінці залишається тільки ненависть
І так йдуть вони на землю
Я бачив зали слави великих людей
Я чув сам їхні слова
Я був схвильований і глибоко вражений
Проте раніше я бачив їх кінець
А також їхнім видінням
Я проходив війни
Бачив страх і загибель
І цілком байдуже чи війна – чи мир
Егоїзм, сліпа ненависть
Був проте щоразу тут для оборони
А я біг далі крізь ніч
І бачив лише більше та більше сліз
І я продовжував бігти далі

І що я бачив було темрява
Яка відповідає людському положенню
Тваринне відношення

...Що я бачив було людяність...

А коли наступив ранок
І ніч відступила сонцю
З’явився мені молодий і дикий
Великий час греків
І надія цих людей
Їхня хоробрість і їх сила
Наповнили мене на моєму шляху
Перший раз я з радістю
І знесилений від всіх часів
Ліг я біля
Стіни Афіни

І в той час як я закрив очі
Я побачив молодий народ
Повний надії і повний гордості
Перед лицем сонця поставший